Андрій Содомора – український письменник, перекладач, науковець. Найвизначніший перекладач античних творів української сучасності, цією справою він займається понад півстоліття. Він займається перекладами текстів Горація, Вергілія, Сенеки і Овідія. Кавалер ордена "За заслуги" III ступеня.Олена Стяжкіна – українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, професорка історії. Засновниця громадського руху «Деокупація. Повернення. Освіта». Лауреатка премії Women in Arts Award (2026) у категорії "Жінки у літературі" за внесок та стійкість у часи опору. Кавалерка Ордену "За інтелектуальну відвагу". Авторка понад дев'яноста наукових публікацій та художніх книг таких як "Мовою Бога", "Розка", "Чобіток Зельмана"."Античні митці вважали, що поетами та бійцями-воїнами народжуються. Василь Стус подав зразок того, як за коротке життя, розвинувши вроджені задатки, можна стати саме такою прекрасною людиною. Людиною, яка зуміла поєднати сталеву волю з тонкістю душевних структур. Якщо ж про мене, то я народився 1937 року. У кінці того року, коли жертвою нелюдської системи впав Микола Зеров. Випадок скерував мене до класичних студій у Франковому університеті. І так я вів у перекладанні дві борозни – римську Миколи Зерова і грецьку Бориса Тена. «Поспішай до мене, але до себе насамперед», – радив філософ. Я поспішав до них, античних знавців. У тій праці зважав передусім на те, що єднає нас з античними – волелюбність, людяність, гуманітас і найвища повага до слова. Саме від них я вчився", – поділився Андрій Содомора."Геній Василя Стуса поставив височезну, до неба, планку. Дістатися її не випадало більшості його сучасникам. Але вона  випала нашим (сучасникам – ред.). Випало та випадає кожного дня. На фронті, у полоні, на окупованих територіях. Ця премія для мене – не нагорода. Вона почесний і важливий борг, як я намагатимусь віддавати все своє життя. За все, що відділяє нас від пітьми, від подій і наслідків війни", – підкреслила Олена Стяжкіна.Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції. Торік лауреатом став дослідник історії Центральної та Східної Європи Тімоті Снайдер.Кандидатів на здобуття Премії цього року висувало журі у такому складі: Володимир Єрмоленко – голова журі, філософ, журналіст, письменник, президент Українського ПЕН; Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету; Юрко Прохасько – есеїст, перекладач; Олександр Саврук – декан Києво-Могилянської Бізнес Школи; Елеонора Соловей – літературознавиця; Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера"; Тетяна Пилипчук – директорка Харківського літературного музею, лауреатка Премії імені Василя Стуса 2024 року; Тамара Гундорова – літературознавиця, культурологиня; Мирослава Барчук – журналістка, телеведуча.Лауреат Премії імені Василя Стуса отримує грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.Премія імені Василя Стуса – одна з найдавніших українських премій у царині культури. 1989-го року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера" продовжили цю ініціативу.З часу заснування Премії її отримали понад 70 українських та іноземних діячів, зокрема Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Мирослав Маринович, Євген Захаров, Володимир В’ятрович, Марія Бурмака, Сашко Положинський, Святослав Вакарчук, Тарас Компаніченко, Сестри Тельнюк, Олександра Коваль, Сергій Жадан, Борис Ґудзяк, Влад Троїцький, Ахтем Сеітаблаєв, Тарас Возняк, Віталій Портников, Тетяна Пилипчук. Цьогоріч премія втручатиметься тридцять сьомий раз.Організатори Премії імені Василя Стуса: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера".Подія відбувається за підтримки Фундації Множина.Головний інформаційний партнер: телеканал "Еспресо".