Археологи в стародавньому місті Ані на сході Туреччини виявили фрагмент сельджуцької гробниці з куфічним написом, на якому ім'я пророка Мухаммеда спочатку повторювалося шість разів.
Знахідку зробили на сельджуцькому кладовищі в Ані, середньовічному поселенні поблизу сучасного кордону Туреччини з Вірменією. Відкриття може дати нові відомості про релігійні вірування, поховальні традиції та мистецтво середньовічної Анатолії, пише Heritage Daily.
Збережена частина каменю має розміри 51 на 21 см. Її поверхню прикрашає рельєфне різьблення, а в центрі розташований восьмикутний зіркоподібний орнамент, оточений написами куфічним письмом.
Камінь зберігся лише наполовину. Тому з шести початкових написів з ім'ям пророка Мухаммеда сьогодні можна побачити три.
Дослідники припускають, що фрагмент був частиною архітектурного оздоблення сельджуцького мавзолею на кладовищі. Поєднання релігійних написів, геометричних мотивів і складного кам'яного різьблення демонструє художні та духовні традиції сельджуків в Ані.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли в Туреччині римську віллу з унікальними мозаїками
Міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Нурі Ерсой повідомив про відкриття та назвав камінь важливою знахідкою для вивчення історії турецько-ісламської присутності в Анатолії. Артефакт також дає змогу краще зрозуміти поховальну культуру, яка сформувалася в Ані в сельджуцький період.
Особливе значення має використання куфічного письма. Ця рання кутаста форма арабського письма широко використовувалася в ісламській архітектурі та декоративному мистецтві.
Подібні художні традиції відомі за іншими середньовічними пам'ятками Анатолії. Серед них мавзолей Мама Хатун у Терджані, датований 1191 роком, та Велика мечеть Малатьї, збудована 1224 року.
Ані входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Новий фрагмент є важливим археологічним свідченням того, як релігійні тексти та символи поєднувалися з геометричним орнаментом і поховальною архітектурою сельджуцької доби.
Археолог із британського Редінгського університету Кен Дарк вважає, що знайшов будинок, у якому провів дитячі роки Ісус Христос. 2000-річну споруду розкопав під руїнами Монастиря сестер-назаретанок.
Вивченню будинку в Назареті Кен Дарк присвятив 14 років. Встановив, що споруда датується I століттям нашої ери, а закладав її вправний майстер. Відомо, що батько Ісуса Йосип був теслярем, але в Новому Заповіті його також називали тектоном - майстром, здатним побудувати будинок.