Дивовижно як розум людини чіпляється за примарні надії. Ми давно знаємо, хто такий Трамп. І так само розуміємо інтереси Китаю, який точно не на нашому боці в цій війні. А однак, на саміті в Шеньчжені наші коментатори тут же почали шукати доказів, що Путіна принизили, це дипломатичний провал Росії і так далі.І докази ж залізобетонні. Самі посудіть:на летовищі Пу зустрічав не сам Сі, а "всього лише" його права рука, секретар ЦК компартії Цай Ці;на спільній знимці Сі не дозволив Путіну стати поруч на місці його дружини. Так що Пен Ліюань, так звуть китайську першу леді, стала бар'єром поміж Сі і Пу;приймали Путіна не під звуки гімну, а під мелодію Чайковського з "Лускунчика";на ескалаторі Сі їхав під руку з Дональдом, а Путін — за ними — в гордій самотині.То яких доказів вам ще треба?Пробачте мені мою іронію. Але якщо серйозно, то тут варто орієнтуватися на коментарі авторитетних міжнародників. Я так, наприклад, роблю. А вони кажуть, що саміт в Шеньчжені для Путіна був цілком вдалим. Але це теж очікувано — адже їхав Пу до свого союзника.Читайте також: Ганебний та безрезультатний саміт Трампа. Чому президент США спробував косплеїти "Ялту"За розгляданням в мікроскоп Пу і Сі за кадром залишилися інші цікаві деталі саміту. Наприклад: от кого в Шеньчжені зустріли справді максимально холодно, так це японську прем'єрку Санае Такаїчі. Уявіть собі, до літака спеціально подали трап, нижчий майже на метр, примусивши невисоку японку в спідниці й на обцасах буквально сповзати з літака, чіпляючись руками за борт, щоб не впасти. Це виглядало просто некрасиво. При цьому її не зустрічала жодна офіційна особа. Лише колишній посол в Греції, людина на пенсії.Коли Такаїчі тепло привіталася з господарем зустрічі, Сі Цзіньпін не відповів. Японську прем'єрку весь час тримали на максимальній відстані від Сі на всіх спільних заходах. А все тому, що минулого року Такаїчі заявила: якщо Китай нападе на Тайвань, то Японія може вступити у війну.Польська журналістка в Тайпеї Ханна Шен, яка висвітлювала саміт, каже що в Шеньчжені китайці знову намагалися примусити японку відмовитися від своїх слів. Але та на пресконференції відповіла лаконічно: "Наша позиція не змінилася з 1972 року". І чемно посміхнулася.І ця спокійна усмішка, як мені здається, легко перекреслила всі намагання Китаю принизити японську делегацію на саміті в Шеньчжені.*Публікується зі збереженням стилю автораСпеціально для ЕспресоПро автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучийРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів