Про це заявив виконавчий директор Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Гончаров під час форуму "Оборона 2027. Армія, технології, індустрія", організованого NAUDI та Radio NV. На події працювала кореспондентка Еспресо Катерина Галко.Гончаров зауважив, що однією з головних переваг української оборонної промисловості є тісна взаємодія між військовими, громадськими організаціями та виробниками."Це надзвичайно важливо – синергія армії, того досвіду, який здобувається на полі бою, громадських організацій, які перебувають у постійному контакті з нашими бойовими підрозділами, і підприємств. Це наша головна перевага як над ворогом, так і на загальносвітовому ринку озброєння", – зазначив він.Гончаров наголосив, що сучасні технології ведення війни фактично формуються безпосередньо на полі бою. Водночас Україна має переходити від реакції на дії противника до проактивного планування."Наше головне завдання – це не тільки реакційно робити щось, реагувати на те, що робить ворог, реагувати на зміни у світі, але проактивно робити, планувати, прогнозувати, мати план, як буде вестися війна наступного місяця, через пів року, через рік, через п'ять років", – сказав Гончаров.Він переконаний, що українська оборонна промисловість має виходити з необхідності тривалого ведення бойових дій і вже зараз планувати, які технології та озброєння будуть потрібні через рік.Фінансування та кадри – серед головних проблемГоворячи про основні виклики для українських виробників зброї, Гончаров насамперед згадав про недостатнє фінансування, яке завжди було головним викликом.Серед інших проблем виконавчий директор NAUDI назвав нестачу кадрів, необхідних для розширення виробничих можливостей і виходу на нові ринки, а також недостатню інтеграцію України у світовий ринок озброєнь.За його словами, український оборонний експорт уже не є забороненим, однак сам механізм його реалізації раніше фактично не працював."Для того, щоб зайняти гідне місце на світовому ринку озброєнь, потрібен час, підтримка, щонайменше потрібно, щоб не заважали. Нормативно експорт ніколи не був заборонений, просто він не працював. Організаційно був непрацюючий механізм", – пояснив Гончаров.Непослідовність державної політики створює ризики для виробниківОкремим викликом для оборонних підприємств, за словами Гончарова, є російські удари по виробничій інфраструктурі. Вони можуть переривати ланцюги постачання та ускладнювати випуск продукції. Водночас він вважає, що більшою загрозою для стабільності оборонно-промислового сектору є непослідовність державної політики."Найбільша загроза для гравців ринку – це непослідовність державної політики, незрозумілість тенденцій щодо закупівлі й відсутність довгострокового планування", – заявив виконавчий директор NAUDI.За його словами, українські підприємства за роки повномасштабної війни продемонстрували здатність відновлюватися після атак і продовжувати роботу.Водночас російські удари змушують компанії додатково інвестувати у фізичну безпеку та розосередження виробництва. Це, своєю чергою, впливає на ефективність і собівартість продукції.Він навів приклад відмінності між централізованою та розосередженою моделями виробництва: якщо великі міжнародні компанії можуть створювати масштабні високотехнологічні фабрики, українським виробникам в умовах війни доводиться робити ставку на мережу менших виробничих майданчиків."Якщо у Маска є можливість побудувати hyper-factory, то в нас є можливість побудувати сотню mini-factory", – зазначив Гончаров.За його словами, така модель підвищує стійкість українського ОПК до російських атак, але водночас може збільшувати кінцеву вартість продукції."Це ті ризики, з якими ми працюємо, це ті безпекові умови, в яких ми живемо", – підсумував він.