І це вже друге коло цієї кризи після торішнього "Міндічгейту". Висновки не зроблені й ситуація не виправлена. Заклик до виборів — це політичний жест, сигнал про потребу зміни влади. Технологічно не ясно, як це зробити, хіба що через добровільну відставку президента... Але суспільне табу щодо виборів під час війни вже захиталося. Може розпочатися суспільна дискусія саме про це, як потрібно змінювати владу під час війни.Суспільний запит щодо необхідності зміни влади вже майже сформовано. Не все суспільство, але багато хто з активної частини думає так вже давно. Стримує їх лише відсутність легітимної формули цієї зміни.Читайте також: Кейс Федорова: чи знайде влада сили подолати управлінську кризуВ ідеалі президентуру могла б врівноважити Верховна рада, але персональний склад парламентарів правлячої партії виглядає безнадійно.У такій конфігурації єдиним дієвим балансиром президентської влади є незалежна від неї антикорупційна інфраструктура — НАБУ і САП. З їхньою мережею викривачів корупції всередині структури влади. Що ми зараз, власне, і спостерігаємо...Чи достатньо буде їхніх зусиль? Побачимо... Якщо не вистачить, то нам із вами "світитимуть" ще роки й роки корумпованої диктатури.ДжерелоПро автора. Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.