Аби, схоже, геть не втратити й цих відчайдухів, на четвертий рік повномасштабного вторгнення у Верховній Раді вирішили адаптувати робочий процес до постійних російських атак на Київ. Якщо перебувати у великій сесійній залі буде небезпечно, депутатам дадуть до десяти хвилин, аби спуститися на підземний поверх і продовжити пленарне засідання там.Зала депутатів для пленарних засідань ВРУ в укритті, фото: Наталя СтареправоЖурналісти  одними з перших побачили майбутню "підземну Раду" і протестували альтернативну систему голосування. Замість кнопок – екран мобільного телефона чи планшета. Для медійників укриття теж передбачене. Щоправда, в іншій залі. Не разом із депутатами, але значно ближче – фактично за стіною. Тож під час повітряних тривог шансів побачити парламентарів наживо у журналістів, схоже, навіть побільшає.Не всі депутати, щоправда, у захваті від нового робочого місця. Хоча на попередній формат – коли повітряна тривога просто зупиняла пленарне засідання на невизначений час – особливо ніхто й не скаржився. Можливо, справа не в безпеці.фото: Наталя СтареправоБо якщо парламент нарешті навчиться працювати під час тривог, йому доведеться довести, що він здатен працювати і з набагато менш зручними речами – наприклад, із власними політичними рішеннями. Верховній Раді якнайшвидше доведеться повернутися до законопроєктів, які стосуються євроінтеграції та антикорупційної політики. І за частиною з них Україна чекає не лише на європейський прогрес у звітах, а й на цілком конкретні гроші. Повернімося трохи назад – до дня, коли НАБУ оприлюднило записи чергової операції з викриття корупції. Особливо промовисто в цьому контексті прозвучала фраза вже ексзаступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої: "Корупцію в Україні треба очолити та контролювати". Після оприлюднених плівок НАБУ в парламенті, схоже, на злодіях почали горіти шапки.  Правоохоронний комітет рекомендував не включати до порядку денного одразу п’ять антикорупційних євроінтеграційних законопроєктів. Серед них – зупинка строків давності у справах корупціонерів, які намагаються уникнути відповідальності через службу в армії; реформа ДБР за аналогією з БЕБ і митницею; остаточне скасування "поправок Лозового"; прозорий конкурс на посаду генерального прокурора; а також посилення спроможностей НАБУ і САП, зокрема щодо переслідування фігурантів, які переховуються за кордоном. Пояснення виявилось абсурдним – "втратили актуальність". фото: Наталя СтареправоТобто партнери дають Україні гроші, вимагають натомість конкретних реформ, а українська влада в особі окремих парламентарів вирішує, що саме ці реформи можуть почекати. От виходить: тато тобі ручку, тато тобі зошит, а ти тату…Ну, продовження ви знаєте. Та, на щастя, комітет не може просто взяти і викинути незручні законопроєкти у сміття. Уже цього тижня на Погоджувальній раді група парламентарів "Голосу", "Європейської Солідарності" та членів антикорупційного комітету домоглася повернення всіх п’яти законопроєктів. Так, Верховна Рада 244 голосами включила блок документів до порядку денного. Тепер у парламенту є пів року, а можливо, й менше, аби розглянути п’ять законопроєктів, які за цей час встигли побувати то актуальними, то неактуальними, а потім знову актуальними.Є ще Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки. Її мали затвердити ще до початку червня. Профільний парламентський комітет документ доопрацював і рекомендував до першого читання. У ньому – вимоги МВФ, умови Ukraine Facility та Дорожня карта Єврокомісії щодо верховенства права. Тобто в документі є і те, що нам потрібно для європейської інтеграції, – виконання зобов’язань і довіра партнерів, – і те, що потрібно нам самим, – ефективний контроль за державними грошима та невідворотність відповідальності за корупцію. А потім на нараді в Офісі президента стратегію просто зняли з розгляду. Без жодного пояснення. Третій квартал 2026 року вже почався, а Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки досі залишається "не на часі". Видно, корупція виявилася спритнішою за парламентський календар.  І тут, звісно, виникає риторичне питання: а навіщо нам взагалі стратегія боротьби з корупцією, якщо можна одразу перейти до стратегічного управління нею? На цьому тлі прем’єр-міністр Сергій Корецький говорить про жорстку економію через дефіцит бюджету та необхідність посилювати оборону. Національний банк тим часом витрачає валютні резерви, підтримуючи курс. Бюджетні видатки залишаються величезними, а фінансова стійкість країни значною мірою тримається на зовнішній допомозі.фото: Наталя СтареправоТож відкладати європейські вимоги в умовах дефіциту бюджету – приблизно така сама стратегія, як економити на ремонті даху під час зливи. Але міжнародна допомога – не благодійний внесок. І, якщо вже зовсім по-чесному, виконання цих вимог потрібне не стільки Європейському Союзу, скільки самій Україні. Але й розраховувати на те, що сучасні європейські лідери нескінченно терпітимуть українське "давайте трохи пізніше", – щонайменше наївно. А головне – рано чи пізно може закінчитися бажання давати гроші, які Європа готова платити за капризи українських політичних діячів.фото: Наталя СтареправоМожливо, нова підземна зала справді зробить Верховну Раду більш працездатною під час повітряних тривог. Але справжня перевірка цієї працездатності буде не під час наступної атаки на Київ. Вона буде тоді, коли на столі лежатимуть підписані президентом закони.Під землю парламент уже навчився спускатися. Тепер питання в іншому: чи навчиться він там працювати?