Про підсумки саміту "Карпатської вісімки" повідомили в Офісі Президента.Країни створили Карпатську інтеграційну ініціативуЗа підсумками першого Карпатського саміту, який відбувся на Івано-Франківщині, Україна, Австрія, Польща, Румунія, Сербія та Словаччина ухвалили підсумкову декларацію. За пропозицією України учасники заснували Карпатську інтеграційну ініціативу як платформу для координації спільних дій та поглиблення європейської інтеграції.У межах ініціативи країни планують щороку проводити саміти та інші спільні заходи, розвивати транскордонне співробітництво, економічні зв'язки та безпекову взаємодію. Окрему увагу приділятимуть енергетичній стійкості, модернізації критичної інфраструктури, розвитку транспортних коридорів і прикордонної інфраструктури.Серед інших напрямів співпраці – розвиток туризму, захист природної та культурної спадщини Карпат, підтримка креативних індустрій, а також обмін досвідом у сфері ветеранської політики.Учасники саміту також зазначили, що Карпатська ініціатива може стати інструментом для поступової інтеграції країн-кандидатів до Європейського Союзу. На їхню думку, її реалізація має сприяти стабільності та стійкості країн регіону й посилити спільні зусилля задля довготривалого миру в Європі.З чого починався самітВолодимир Зеленський заявив, що C8 має стати новим форматом регіональної співпраці, який об’єднає країни, регіони та громади Карпатського макрорегіону. За його словами, йдеться передусім про взаємодію у сферах безпеки, енергетики, логістики та транскордонної економічної співпраці. "Ми даємо старт такому новому формату С8, Карпатській вісімці, що об’єднує нас і наших сусідів у Європі", — сказав президент.Окремо Зеленський перелічив практичні завдання, які, на його думку, потребують координації між країнами. Серед них — модернізація доріг і залізниць, збільшення можливостей для перевезення вантажів, розвиток військової мобільності, будівництво сховищ та інтерконекторів між енергосистемами, розвиток відновлюваної енергетики й критично важливих мінеральних ресурсів. "Нам потрібні кращі транспорт і логістика. Нам потрібно більше спроможностей для перевезення великих обсягів вантажів. Нам потрібно швидше модернізувати наші дороги та залізниці", — наголосив він.Президент також окремо говорив про економічний потенціал Карпатського регіону. На його думку, його роль не має обмежуватися туризмом та підтримкою місцевих громад. "Сьогодні Карпати можуть і повинні стати одним із ключових двигунів економічного зростання, інвестицій та експорту енергії", — заявив Зеленський. Він також наголосив на необхідності збільшення інвестицій у регіон і зазначив, що Карпати мають стати важливою частиною політик ЄС із відповідними ресурсами для їх реалізації.Раніше лідери країн-учасниць саміту прибули до Буковелю на Івано-Франківщині. "Сьогодні, вперше тут, в Україні, в нашій частині Карпат, – саміт, який об’єднує всі карпатські держави, регіони й громади наших країн. Ми даємо старт новому формату C8 – "Карпатській вісімці", що об’єднує нас і наших сусідів у Європі: Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина і, звісно, Євросоюз загалом", - написав Зеленський. Він назвав саміт серйозним початком руху, який має ще більше зблизити ці країни."Створити на рівні ЄС ще один сильний елемент взаємодії – безпека, енергетика, значне розширення логістики й транскордонної економічної співпраці та суттєва підтримка наших громад", - зазначив президент України. До України на саміт прибули президент Румунії Нікушор Дан, президент Сербії Александар Вучич, прем'єр-міністра Польщі Дональд Туск. Зеленський додав, що "буде багато роботи з Європейським Союзом ввечері і завтра тут, в Івано-Франківській області".Президент Сербії Александар Вучич окремо заявив про можливості розвитку транспортних зв’язків між країнами регіону."Ми вважаємо, що у сфері транспортного сполучення, зокрема з Румунією та Угорщиною, а також з Україною та Польщею, ми маємо чимало чого запропонувати – від залізничних ліній та автомобільних доріг до більш відкритих кордонів та кращої співпраці у сільському господарстві й у всіх інших сферах", – сказав президент Сербії.Що планували обговорити на самітіУ програмі трьоденного "Карпатського саміту" окремі сесії присвячені інвестиціям, транспортним коридорам, сталому розвитку, агропродовольчим ланцюгам, туризму, природоохоронним проєктам і культурі. Центральна дискусія має стосуватися створення нового економічного центру зростання для Європи та ролі Карпатського регіону в цьому процесі.Окремий блок — Carpathian Investment Lab, де державні та приватні проєкти представлені потенційним інвесторам і партнерам.Які проєкти представленіВ Investment Lab є 90 проєктів у восьми сферах: енергетика, транспорт і логістика, промисловість та виробництво, інфраструктура й нерухомість, агропродовольчий сектор, медицина, будівельні матеріали та інноваційні технології. Загальна заявлена потреба у фінансуванні становить $10,7 млрд.Найбільше проєктів — в енергетиці: 33 на загальну заявлену потребу $7,28 млрд. Ще 17 проєктів стосуються промисловості та виробництва, 12 — інфраструктури й нерухомості, 11 — транспорту та логістики.Важливо, що $10,7 млрд — це не обсяг уже залучених інвестицій. Це заявлена потреба у фінансуванні проєктів із каталогу. Їхня готовність до реалізації також різна: 9 перебувають на стадії концепції, 17 — на етапі попереднього техніко-економічного обґрунтування, 14 — на етапі техніко-економічного обґрунтування. Водночас 21 проєкт уже реалізується, а 12 заявлені як готові до реалізації.За регіонами найбільше проєктів у каталозі припадає на Львівщину — 30. Далі йдуть Закарпаття — 14, Чернігівщина — 13 та Полтавщина — 11. Ще чотири проєкти охоплюють кілька регіонів, чотири припадають на Івано-Франківщину, три — на Чернівецьку область, один — на Київ, а шість мають загальнонаціональний масштаб.Найбільші українські проєктиНайбільший за заявленим обсягом фінансування — розвідка та розробка нетрадиційних газових родовищ "Укргазвидобування" у Полтавській області. На проєкт потрібно $2,3 млрд.Другий за обсягом — будівництво третьої черги Дністровської ГАЕС у Чернівецькій області. Вартість проєкту — $1,255 млрд, ініціатор — Укргідроенерго. Проєкт передбачає створення додаткових високоманеврових генерувальних потужностей для завершення розширення Дністровської ГАЕС. Третій найбільший проєкт — будівництво газової електростанції комбінованого циклу потужністю 650 МВт у Бурштині на Івано-Франківщині. Його ініціатор — ДТЕК Енерго, заявлена потреба у фінансуванні — $1,203 млрд. Проєкт передбачає створення газової генерації на території Бурштинської ТЕС. Ще один великий проєкт — нафтопровід Броди–Адамово вартістю $645,4 млн. Його ініціатори — Укртранснафта та польська MPR Sarmatia. Проєкт передбачає будівництво 397-кілометрового двонапрямного нафтопроводу діаметром 700 мм із пропускною здатністю 10–20 млн тонн на рік. Також передбачена інтеграція системи SCADA. Мета — з’єднати українську та польську нафтові мережі.Серед інших великих проєктів — соціальне орендне житло із потребою у фінансуванні $468 млн. Міністерство розвитку планує будівництво 52 багатоквартирних будинків приблизно для 6,5 тис. сімей, або близько 16 тис. людей.Ще $465 млн потребує проєкт виробництва легкових автомобілів на заводі Eurocar у Соломонові на Закарпатті. Йдеться про виробництво автомобілів у співпраці з міжнародними автовиробниками для українського та зовнішніх ринків.Проєкт EU–Ukraine Low Cost Railway Passenger Carrier Укрзалізниці потребує $441 млн. Він передбачає придбання поїздів європейської колії та розвиток пасажирських маршрутів з України до країн ЄС. Серед запропонованих напрямків зазначені Будапешт, Братислава, Варшава, Відень і Берлін. Ще один проєкт, безпосередньо пов’язаний із транскордонною інфраструктурою, — транскордонний термінал та виробничий кластер на українсько-польському кордоні. На нього заявлено $216 млн. Передбачається створення мультимодального логістичного центру та виробничого кластера із пропускною спроможністю до 150 тис. TEU та понад 2 млн тонн вантажів на рік.Окремо в каталозі є енергетичні проєкти меншого масштабу: зокрема, 100-мегаватна вітрова електростанція у Львівській області із заявленою потребою $176,1 млн. Проєкт передбачає встановлення до 24 вітротурбін та очікуване виробництво 210–260 ГВт·год електроенергії на рік. Він зазначений як готовий до реалізації.Напередодні стало відомо, що Дональд Туск та Роберт Фіцо 18 вересня відвідають Україну.