Про це в етері Еспресо розповів експерт з питань розвитку озброєння та новітніх технологій Богдан Долінце.За його словами, польська сторона фіксувала всі 11 повітряних об'єктів, з яких три перетнули кордон країни. Водночас виявлення цілі радарами не означає, що її можна безперервно супроводжувати: крилаті ракети та реактивні ударні дрони можуть летіти з огинанням рельєфу місцевості й тимчасово зникати з радарів.Окрему увагу експерт звернув на місце виявлення залишків російських ракет — приблизно за 50 км углиб польської території. З огляду на швидкість польоту 500–700 км/год, після перетину кордону до їхнього самознищення минули лічені хвилини."Це може свідчити про два фактори: або ці ракети безпосередньо були запрограмовані долетіти до відповідної точки й там упасти, або вони розуміли, що потрапили в повітряний простір Польщі, і після цього самоліквідувалися", – пояснив Долінце.Він зауважив, що подібні випадки самоліквідації російських засобів ураження на ненаселених територіях уже траплялися. Така тактика може бути частиною поступового тестування реакції країн НАТО на порушення їхнього повітряного простору. Експерт порівняв її з так званою тактикою "салямі", яку застосовували ще під час Другої світової війни: серією невеликих провокацій, що поступово зміщують межі допустимого.На думку Долінце, Росія переслідує одразу кілька цілей. Перша — продемонструвати країнам Альянсу, що російські засоби ураження можуть проникати в їхній повітряний простір. Друга — зібрати розвідувальні дані про роботу протиповітряної та протиракетної оборони."Це певний політичний і безпековий сигнал - "наша зброя вже у вашому повітряному просторі, і ми її контролюємо", – зазначив експерт.Він додав, що під час таких інцидентів російська сторона може фіксувати час реагування НАТО, роботу радарів, маршрути підняття винищувачів, місця розташування авіабаз, зенітних комплексів і пускових установок. Такі дані можуть збиратися не лише безпосередньо з території Білорусі, а й за допомогою розвідувальних супутників.Отриману інформацію Росія може використати для планування майбутніх провокацій або військових операцій, щоб краще розуміти можливості та алгоритми реагування країн Альянсу. к відбувалася атака на Польщу: дрони, "Калібри" та Х-101Польські військові відстежували 11 об'єктів, які могли загрожувати повітряному простору країни. Три з них перетнули кордон, проте, наголосив Новак, жодний не призвів до загиблих чи поранених.Атака відбувалася у два етапи: спершу росіяни застосували дрони, зокрема швидкі реактивні, а потім ракети "Калібр" і Х-101. Польща знала місця запуску, кількість і напрямки польоту об'єктів, а також користувалася даними, які передала Україна через систему "Віраж". За словами Новака, щодо того, хто стоїть за атакою, у Польщі нині немає жодних сумнівів.Які сили підняли для захисту польського небаДля захисту неба підняли два польські винищувачі F-16 із бази в Ласку та два шведські Gripen. Також залучили літак далекого радіолокаційного виявлення, нідерландський літак-заправник і наземні системи протиповітряної оборони.Тривогу жовтого рівня оголосили о 1:40, а о 5:49 її замінив найвищий, червоний, який тримався до полудня. Після 7:00, коли російські бомбардувальники на зворотному шляху випустили ще кілька крилатих ракет, додатково підняли F-16 із Кшесін. Підрозділи територіальної оборони шукали місця падіння об'єктів.Атака на Польщу 20 листопада: дві ракети й дрон на території країниУночі, під час масованої атаки Росії на Україну, польське командування активувало сили ППО, а згодом стало відомо, що на території Польщі впали дві крилаті ракети та реактивний безпілотник. Жодну з цілей у повітрі не збили.Міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш підтвердив, що одна з ракет була Х-101, і назвав подію черговою російською провокацією. Уламки виявили в Люблінському воєводстві, зокрема біля Нового Липовця та поблизу Рудника-над-Сяном. Попри це, станом на 21 листопада Польща не ініціювала консультацій за статтею 4 НАТО.Експерт "Стратегії ХХІ" Лакійчук наголосив, що удар російських ракет по Польщі є актом агресії, а не порушенням повітряного простору. Президент Чехії Петр Павел після падіння ракет нагадав, що Чехія теж у списку цілей Росії.