Еспресо - український погляд на світ!
"М’яка сила" на кінчику олівця. Глобальна кар'єра Мікі Мауса
Створила його студія братів Дісней – хоча дослідники й досі з'ясовують, хто був його безпосереднім творцем — сам Волт Дісней, Аб Айверкс, чи вони обидва разом.Мікі був не першим мультяшним героєм, створеним цією студією. Але права на його попередника — Кролика Освальда — врешті-решт опинилися в кінокомпанії "Юніверсал", для якої, власне, він і був створений. Постер анімаційної стрічки "Пароплав Віллі"Щобільше — до роботи в "Юніверсал" одночасно перейшло й чимало співробітників діснеївської студії. Талановитим мультиплікаторам довелося по суті починати все майже з нуля.Адже прокатників ще треба було переконати, що новий персонаж сподобається публіці не менше за Освальда. І зробити це було зовсім нелегко. Перші дві стрічки з Мікі Маусом до кинотеатрів так і не потрапили — їхні власники просто не захотіли ризикувати. Читайте також: Республіка, проголошена телеграфомВолт Дісней і створений його студією персонажТоді Дісней запропонував зробити третю стрічку не німою, як попередні, а зі звуком. І успіх "Пароплава Віллі" - саме так називався створений ним фільм, що тривав трохи понад сім хвилин — виявився справді приголомшливим.Мультик дивилися навіть охочіше за фільми, перед якими його показували. За перші два тижні прокату студія зібрала тисячу доларів — за тих часів це були чималі гроші, ще й зароблені на "якійсь дурничці", як тоді, власне, і сприймалася анімація.Втім, з історії з Освальдом Дісней зробив серйозні висновки. Його права на Мікі Мауса були захищені максимально. До того ж він одразу почав просувати мишеня як бренд — продаючи зображення, комікси, сувеніри, іграшки — усе, що робило персонаж впізнаваним. І це сприяло не лише шаленому зростанню популярності Мікі, але і його жорсткій прив'язці до діснеївської студії. Навіть коли за кілька років стрічки з мишеням почали трохи набридати публіці, образ Мікі продовжував працювати на Діснея і приносити йому гроші. Згодом він понад тридцять років взагалі не робив стрічок з найвідомішим своїм героєм — але асоціації аніскільки не послабли. І повернення Мікі стало справді тріумфальним.Втім, і цим справа не обмежилася. Досить швидко Мікі Маус став уособленням анімації як такої (та навіть кіноіндустрії в цілому). Це була перша асоціація, що спадала пересічній людині на думку, коли вона чула про мультики.А потім мишеня перетворилося на один з найяскравіших символів Сполучених Штатів. Врешті-решт навіть характер персонажа зробили суто американським — індивідуаліст, оптиміст, готовий виконувати будь-яку роботу, що дає результат, і до того ж напрочуд "добропорядний" у своїй поведінці (якщо не казати законослухняний — все ж йдеться про мультики). Сценаристи навіть скаржилися, що вигадувати історії про Мікі Мауса важко — як про будь-якого героя, який просто немає недоліків. На відміну від головного його конкурента – ворнерівського Кролика Банні.Читайте також: "Повернення шерифа". Навіщо США знадобилася інтервенція до ГренадиБоб Клемпетт, який намалював Кролика Банні, зі своїм персонажемЗ іншого боку, саме те, що Мікі став "втіленням американізму", створювало йому проблему у стосунках з тоталітарними режимами по той бік океану. Щоправда, заборону цього персонажу в нацистській Німеччині частіше пояснюють тим, що Адольф Гітлер вважав Діснея євреєм, а позитивний образ мишеняти руйнував стереотипи антисемітської пропаганди, яка проводила паралелі між "ворожою расою" й шкідниками. Подейкують, однак, що це не заважало і самому фюреру, і його міністру пропаганди Йозефу Геббельсу з задоволенням дивитися мультфільми з Мікі в приватному колі – у своїй стійкості щодо "ворожих навіювань" нацистські бонзи були впевнені, тож дозволяли собі "розслабитися". Для московського ж тезки Геббельса – Йосифа Сталіна – заокеанський мультяшний персонаж був у цей час, так би мовити, "союзником" по антигітлерівській коаліції. Втім, за часів холодної війни саме пов'язаність Мікі з "американським способом життя" викликала неприховане роздратування. В комуністичній риториці мишеня швидко перетворилося на "знаряддя світового імперіалізму" (щось подібне відбувалося і з "Кока-колою", її конкуренти з "Пепсіко" навіть користувалися цією упередженістю для просування на схід власної продукції). А в пізньо- та неорадянській Росії – в узагальнений символ знавіснілого Заходу. Зірка Мікі Мауса на Алеї Слави у ГоллівудіХодили навіть чутки про його заборону. Проте єдиний випадок, що й справді мав місце, стосувався використання образу мишеняти для "пародіювання" Нагірної проповіді – в російській Тарусі це сприйняли як нечуване блюзнірство. Читайте також: Звіяний вітром. Перший і єдиний президент КонфедераціїЗ іншого боку бізнес-хватка Діснея, який з усього — і з Мікі Мауса насамперед — намагався вичавити прибуток, подобалася далеко на всім і в самих Сполучених Штатах, і в Європі. І мультяшний персонаж з часом також перетворився на символ нестримної комерціалізації (сам Мікі тут вже точно ні до чого, комерціалізували зрештою навіть Че Гевару), а то й капіталізму як системи. А охочих боротися з капіталізмом на Заході завжди вистачало.Водночас сам Мікі Маус майже увесь цей час залишався "рабом лампи" - власністю студії, яка його створила. І робила усе можливе (та й неможливе), щоб зберегти права на персонажа якомога довше. Для цього навіть довелося кілька разів змінювати американське законодавство (закони про інтелектуальну власність, ухвалені завдяки наполегливості діснеївців, жартома називали "законами Мікі Мауса").Суспільним надбанням образ "мишки з мультику" став лише 2024 року! Проте й ця "вільна" стосується лише персонажа, який побачив світ в 1928 році. Все подальші модифікації й досі залишаються приватною власністю студії.Спеціально для ЕспресоПро автора. Олексій Мустафін, український журналіст, телевізійний менеджер, політик, автор книжок науково-популярного спрямуванняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Shown as published in the source's RSS feed. IndiaAIFounders doesn't link out to third-party sites — this is the complete detail available from the feed itself.