Відбулося кілька важливих візитів. Шеф ЦРУ Реткліфф злітав до Москви. Ми не знаємо, з ким зустрічався Редклів. І я не вірю в офіційній версії про те, що він домовлявся про військовополонених. Тобто інформації цієї я не маю. Водночас відбувся човниковий, так званий візит емісарів Дональда Трампа. Зокрема, йдеться про Джареда Кушнера і про Віткофа. Вони побували в Москві і в Києві. І ми розуміємо, що йдеться про перемовини, великі перемовини, глобальні перемовини. Так, тому що незабаром має відбутися зустріч між Дональдом Трампом і Сідзінпіном, а перед тим Путін зустрічався з Сідзінпіном. Ну і ось хотів би почути вашу версію того, що відбувається навколо України і чи не ведеться гра подвійна чи гра з подвійною бухгалтерією?Я стежу за новинами. Внутрішньої інформації в мене немає, але з тривалих спостережень за тим, як усе розгортається, і зі свого досвіду мені видається малоймовірним, що пан путін хоче мирної угоди на умовах, які були б прийнятними для України. Тож він готує ґрунт для інформаційної війни проти українського народу, а також для того, щоб схилити позицію президента Сполучених Штатів до більшої підтримки росії. Тому я розглядаю це як суто інформаційну гру, частину воєнної стратегії Росії. Жодного негайного полегшення для України тут я не бачу.У будь-якому разі ми бачимо, що путін готовий продовжувати війну. І водночас путін готовий вести перемовини. Шановний пане командувач Кларк, з урахуванням вашого колосального військового і політичного досвіду, що підповідає вам ваша інтуїція? Чи справді йде мова про перемовини, чи йде просто мова про затягування часу?Це традиційна радянсько-російська стратегія. Її можна назвати так: розмови-розмови, бої-бої. Розмови не зупиняють бойових дій, і самі розмови відображають результати на полі бою. Ось кілька прикладів. У 1951 році Сполучені Штати розпочали переговори з Північним В'єтнамом про припинення війни в Кореї. Знадобилося майже два роки обговорень, щоб довести війну до перемир'я, яке так і не стало справжньою мирною угодою на Корейському півострові. У 1960-х роках Сполучені Штати були втягнуті в конфлікт із Північним В'єтнамом. Переговори розпочалися у 1968 році. Вони остаточно завершилися у 1973 році, і ці переговори відображали реалії на полі бою. Одна з причин, чому це робиться, полягає в тому, що автократична держава на кшталт Росії менше переймається громадською думкою. Такі держави люблять простягати оливкову гілку і сподіватися, що підірвуть підтримку воєнних зусиль в Україні розмовами, заголовками в газетах, які кажуть, що мир уже за рогом. Їм подобається, коли солдати на службі України починають казати: "Я не хочу бути останнім убитим. Чому б нам не зупинити це зараз?" Тож це стратегія розмов під час боїв. І її треба зустрічати мудрістю та стійкістю. І люди в Україні мають розуміти, у чому суть цієї гри.Ну, в будь-якому разі, в Україні відбулася зміна. Зокрема, головнокомандувача Збройних сил, міністра оборони зайшла нова команда. Я хотів вас розпитати виклики, які стоять перед новою командою. Так, ми розуміємо, що росіяни зараз масштабували виробництво реактивних шахедів. Так, росіяни запустили і нову лінійку, крилатих ракет, тобто і росіяни регулярно б'ють по наших цивільних об'єктах. Водночас ми би хотіли бути впевнені, що незабаром з'явиться допомога для наших систем протиповітряної оборони. Натомість у відповідь ми чуємо, що їх нема, що є проблеми на складах. І в той самий час так, росіяни постійно, регулярно б'ють по нашій столиці. Отже, як ви гадаєте, виклики, які стоять перед хмарою, виклики, які стоять перед нашими військовими з урахуванням тих от новітніх процесів? Так, як ви їх бачите?Я думаю, що перед новою командою в Україні стоять дуже реальні виклики, і суть їх у тому, що попри всю технологічну майстерність, винахідливість, швидкість адаптації - росіяни вчаться в України, і, на жаль, вони мають доступ до західних технологій, якого не повинні мати, але мають. І в них ширша виробнича база. Для України дуже важливо й далі технологічно розвиватися: створювати власні крилаті ракети, вдосконалювати дрони, застосовувати дрони-вертольоти, розвивати протиракетну оборону, розвивати власні балістичні ракети - усе це критично важливе. І далі - зберігати підтримку Європи, отримувати фінансову й технологічну підтримку від Європи, тому що, я вважаю, Європа дедалі більше усвідомлює проблему. Можливо, вони не бачили її у 2022 році, але зараз бачать. Вони знають, що росія - загроза для Європи. Учора я бачив, що путін запевнив президента Трампа, що не має жодних задумів щодо Європи. Але я, здається, пам'ятаю, що напередодні вторгнення 2022 року росія також казала, що не збирається вторгатися в Україну. Тож не можна керуватися такими заявами. Треба дивитися на реальність ситуації, на мотиви путіна і на російські спроможності. Не можна судити про наміри просто за заявами пана путіна. І це важливий принцип, який, сподіваюся, розуміють люди в Україні. Тож ви маєте зміцнювати підвалини свого військово-промислового комплексу. І, мушу сказати, звіти також показують, що мільярди доларів були неправомірно використані або відведені на інші потреби. Одна з геніальних рис української системи - це розподілена система закупівель, за якої бригади можуть безпосередньо шукати потрібну технологію. Але один із її недоліків, вочевидь, полягає в тому, що є багато неправильного розподілу ресурсів і звинувачень у корупції. Тож нова команда мусить із цим упоратися. Оборона України - на першому місці, перш ніж хтось зможе забирати гроші зі столу. І я сподіваюся, ви зможете це забезпечити.Я, наприклад, не знаю, чим завершувати наші чергові антикорупційні розслідування. наскільки їх буде багато, наскільки багато високопосадовців України сядуть у тюрму чи отримують той чи інший запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом. Але це гучна історія і від цього ми не стаємо стабільнішими. Так, підозрюваних у злочинах треба садити, але це демонструє наскільки, ну, нестабільними є певні процеси в нашій державі. Водночас є інший момент, є суто військовий момент. Ми, наші військові, надзвичайно ретельно відпрацьовують по російських військових цілях і не тільки військових. Зокрема, йдеться про російську логістику. Так, і в Кремлі це відчувають. Ну, і от якщо намагатись спрогнозувати теперішню ситуацію, як ви гадаєте, є варіант А, тобто зниження рівне рівня інтенсивності обстрілів. Так, можливо Кушнер і Віткоф говорили про це, можливо ні, я не знаю. І є другий момент. Так, це надзвичайно важка, драматично важка зима з постійними обстрілами, так, територій обох держав. Які ви бачите зараз сценарії зимової кампанії?Насамперед щодо корупції - дозвольте сказати, що багато країн стикалися з цим під час війни, зокрема Сполучені Штати. Під час нашої власної Громадянської війни була широко поширена корупція, і знадобилися роки, щоб її припинити, забезпечити правосуддя і кращу систему закупівель. Тож для України це не унікальний в історії випадок. Я вірю, що у вас є засоби впоратися з цим, і сподіваюся, ви це зробите. Щодо зимової кампанії - очевидно, Путін робитиме все можливе, щоб деморалізувати народ України. Він робитиме це, атакуючи електростанції, опалення. Він намагатиметься нищити міські райони. Київ буде в його прицілі. Він хоче, щоб люди виїжджали. Він хоче, щоб родини казали: тут небезпечно залишатися. Він намагатиметься підштовхнути Україну до капітуляції через зневіру.Він також мобілізовуватиме війська. Він піде на ділянки, щоб підготуватися і повернути територію на півдні. Він досі хоче взяти Одесу і Миколаїв, тому що якщо він зможе відрізати Україну від Чорного моря, то, на його погляд, України не існує. Він контролює економіку, контролює доступ, а те, що залишиться, - можна буде обговорити повернення до Польщі чи щось таке. Але його цілі залишаться незмінними. Він намагатиметься наступати на Київ. Усе, чого він хоче, - підготуватися до 2027 року і контролювати чорноморське узбережжя України, включно з Одесою. Це буде його план гри, і він робитиме все можливе, щоб цілитися у ваше населення. Але одне, що зараз з'являється і чого я раніше не бачив: Росія ефективніше вражає вашу військово-промислову базу, місця виробництва і так далі. Вони отримують інформацію. Тому українська контррозвідка дуже важлива для збереження таємниці цих локацій. Це включає моніторинг електроніки, людей, котрі здійснюють телефонні дзвінки, людей, котрі користуються телефонами в закритих зонах і цим розкривають ці місця, або кажуть речі, які видають росіянам розвідувальні дані, і тоді туди можуть прилетіти дрони або балістичні ракети. Я думаю, про це треба говорити постійно, тому що Україна вразлива. Вона мала порівняно з Росією, і її можна вражати по всій території. Тож секретність вашої військово-промислової бази, її захист від російських балістичних ракет може бути критично важливим у цей зимовий період.Я з вами погоджуюсь, шановний пане командувач Кларк, що треба надзвичайно серйозно ставитись до намірів ворога. Ну, я хотів би уточнити. От теперішня фаза війни, вона свідчить про те, що Путін накопичує сили до певної більшої наступальної операції, наприклад, на півдні чи на півночі. І тут не йдеться про північ чи південь України. Загалом йдеться про європейський театр бойових дій потенційних. Чому я про це кажу? Тому що заступник голови Пентагону Колбі прилетів з надзвичайно дикою, навіть не дивною, дикою публічною місією в Брюсселі і сказав, що, ну, американські конвенційні озброєння і війська будуть виводитись. І ми знаємо, які це може мати наслідки. Так, це розпалює путінську готовність. І водночас Ден Дріскол, американський військовий, високопосадовець, написав заяву про звільнення. Які перспективи того, що путін [зітхання] концентрує сили, концентрує резерви і готується проводити додаткові військові дії проти, наприклад, країн Балтії чи проти Румунії, чи проти Польщі? Так, ну не виглядає, що путін буде готовий з урахуванням американської позиції зігнорувати такий шанс.Я думаю, це дуже серйозний час для НАТО і для США. Сполучені Штати мають юридичне зобов'язання брати участь у НАТО і належним чином реагувати на будь-який напад на країну — члена НАТО. США також мають моральне зобов'язання, неписане зобов'язання підтримувати і захищати кордони України та її територіальну цілісність. Тож наші зобов'язання, я думаю, будуть випробувані в найближчий період. Схоже, Путін готує якийсь сюрприз. Можливо, наприкінці вересня, можливо, у жовтні, можливо, пізніше. Це може бути в Норвегії, у Північній Норвегії, де триває значна російська активність. Це може бути проти Фінляндії, це може бути проти країн Балтії. Це може бути спроба поєднати Калінінград із Білоруссю. Це може бути щось у Придністров'ї, у Молдові, або знову ж таки в Україні. Тож у Путіна є багато різних можливостей для підступів, і сподіваймося, що всі члени НАТО обізнані, пильні і продовжують сильну підтримку України.Я хотів би змоделювати ситуацію. Не дай боже, звісно. Ну, але от є в нас Естонія чи є в нас Литва, так? І путін може віддати наказ провести ту чи іншу військову провокацію з застосуванням, наприклад, кількох десятків реактивних дронів. І має бути військова відповідь на цю провокацію. Дрони мають бути ліквідовані. [зітхання] Ми не знаємо, як буде розвиватись ситуація, але в теперішній час от ви відчуваєте, що Дональд Трамп і Піт Гекзетт [прочищення горла] віддали би наказ захистити і допомогти своїм європейським союзникам от в теперішній конкретній ситуації можливої подібної загрози?Я думаю, сигнал, який зараз подають США, - двозначний. Тому що, з одного боку, лунають повідомлення про підтримку - наприклад, від посла США при НАТО - і повідомлення попередження. Але з іншого боку є повідомлення, що війська виходять і так далі. Я думаю, ви маєте розуміти, що американський народ - величезна більшість американського народу - вірить, що Сполучені Штати мають залишатися в НАТО, мають підтримувати НАТО, мають чинити опір російським провокаціям і мають продовжувати підтримувати Україну.І це - думка більшості, і чим сильнішим буде тиск путіна проти цих принципів, тим сильнішою буде народна відсіч зі Сполучених Штатів. Що це означатиме з точки зору конкретних дій? Важко сказати, не хочу спекулювати. Імовірно, не зможу вгадати. Але будьте певні: є сильне джерело підтримки з боку американського народу - не лише для України, а й особливо для НАТО.Ну, якби шефом Пентагону були ви, шановний пане командувач Кларк, я би був спокійний. Так, а зараз наша розмова трішки песимістична. Хотів би уточнити, наскільки активно ми знижуємо військовий потенціал нашого ворога? Так, і загалом, якщо говорити про спроможності Кремля захистити Москву від ударів по військових об'єктах на території столиці Росії, як ви це оцінюєте?Я думаю, росія й далі розвиватиме свою військово-промислову базу, але, я думаю, їй буде важко захищати цю базу і енергетичну інфраструктуру від українських ударів. І тому я думаю, що з України надходять дуже, дуже позитивні сигнали. Не лише розробка систем більшого радіусу дії, які дуже потужні, а й їхнє застосування, і зокрема, я думаю, такі кроки, як захоплення російського повітряного простору, про які говорив президент Зеленський. Це дуже доречні заходи, які можуть змусити Росію переглянути свою воєнну стратегію і, можливо, навіть допомогти путіну визнати, що він не може продовжувати це нескінченно. Чи визнає він це, чи відреагує як загнаний у кут щур - це ще треба побачити. Але робота України з розшифрування намірів Росії, з того, щоб показувати Заходу, як поводиться Росія, чим вона є, як вона воює, і так далі - має велике значення для НАТО. І я бачу в найближчі місяці продовження підтримки України з боку європейських держав.Військова операція проти нашої столиці, проти Києва. Які ви сценарії розглядаєте? чи ворог готується, наприклад, до можливого ще сухопутного удару зі спробою прорватись у бік Києва?Я думаю, якби Росія могла атакувати місто, захопивши його, - звісно, зробила б це. Але, я думаю, імовірніше, що вони продовжать балістичні удари, атаки дронами і зусилля, щоб змусити місто Київ знелюдніти, стати нефункціональним. Вони знають, що якщо їм вдасться знелюднити Київ і зробити його нефункціональним, то вони виконають 75 відсотків роботи, щоб зрештою захопити Україну. Тож я думаю, ви маєте очікувати більшої концентрації російських зусиль проти Києва, здебільшого з повітря, можливо, диверсіями, можливо, шпигунством і проникненням. Не думаю, що в найближчому майбутньому вони можуть розраховувати на якесь наземне вторгнення. Це буде дуже, дуже важко. Вони втратили елемент несподіванки. Тож це - у далекому майбутньому. Зараз пріоритет має бути такий: здатність блокувати балістичні ракети, перехоплювати їх, перехоплювати дрони. І також активно підтримувати контррозвідку, щоб не давати росіянам отримувати критичну інформацію про цілі.