Шеф-редактор РІСУ Тарас Антошевський пояснив Еспресо, що коріння цієї проблеми – брак політичної волі.За словами Антошевського, коли Державна служба з етнополітики та свободи совісті подає в суд докази зв'язку тієї чи іншої релігійної організації з московським патріархатом, справа не рухається навіть після першого судового засідання – сторона відповідача застосовує різні способи затягування процесу.Навіть ухвалений наприкінці 2018 року закон про перейменування громад МП у "релігійні організації, які входять до складу Російської православної церкви" підтримали далеко не всі депутати, які до того голосували за євроінтеграцію й Томос."Дуже часто депутати й місцеві посадовці в регіонах, де московський патріархат має значний вплив, настільки залежать від нього, що бояться виступити проти", – каже експерт.Відкат почався ще у 2019-муАнтошевський фіксує конкретний факт: деякі громади, які на початку 2019 року перейшли з московського патріархату до ПЦУ, згодом – уже після 2022 року – переходили повторно, бо у 2020–2021 роках чимало з них примусово повернули назад до московського патріархату на рівні місцевої влади, зокрема на Буковині, за участі представників Офісу президента.Експерт згадує символічний момент: першим із релігійних лідерів, з ким зустрівся Зеленський ще до інавгурації, був саме митрополит Онуфрій, глава УПЦ МП."Поки триває повномасштабна війна, влада створює видимість боротьби з московським патріархатом, а по факту ним ніхто серйозно не займається. Тут спрацьовує народне прислів'я: ворон ворону око не виклює", – підсумовує Антошевський.За його словами, брак політичної волі проявляється системно – від пропагандистів, чиї матеріали є в СБУ, але справу проти яких не рушають, до велелюдних прощ московського патріархату, які охороняє поліція, тоді як звичайним громадам відмовляють у проведенні набагато менших заходів через воєнний стан."Роблять з тата вар'ята", коли одна рука дає дозвіл, а друга вдає, що нічого не знає", – наводить приказку свого дідуся експерт, описуючи цю подвійну логіку.Читайте також: "Ворон ворону око не виклює": чому московський патріархат досі почувається в Україні недоторканним